На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ (МСЕ) - міжнародна міжурядова організація: заснований в 1865 р. як Міжнародний телеграфний союз. У 1934 р., після підписання Міжнародної конвенції електрозв'язку, став іменуватися МСЕ. Статут організації офіційно набрав чинності 1 липня 1994 р. (ратифікований РФ 30 березня 1995 р.). МСЕ як спеціалізована установа відноситься до системи Об'єднаних Націй. Цілі МСЕ: співпраця з метою поліпшення і раціонального використання електрозв'язку; сприяння технічної допомоги країнам, що розвиваються; сприяння розвитку технічних засобів і їх оптимальній експлуатації; заохочення співпраці з іншими міжнародними. ОСОБИ, що ЗАЙМАЮТЬ ДЕРЖАВНІ ПОСАДИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ - по значенню УК РФ особи, що займають посади, що встановлюються Конституцією РФ, федеральними конституційними законами і федеральними законами для безпосереднього виконання повноважень державних органів. ВАЛЮТНА ЛИХОМАНКА - (англ. hot money movements) (сленг) - переміщення "гарячих" грошей, масовий продаж нестійких валют в очікуванні їх девальвації і скупка валют - кандидатів на девальвацію. БАГРАТИОН Петро Іванович - (1765-1812), князь, воєначальник, генерал від инфантерии (1809). Учасник Італійського і Швейцарського походів А. В. Суворова, воєн з Францією (1805 і 1806-07), Швецією (1808-09; здійснив перехід по льоду Ботнічеського затоки на Аландськиє острови) і Туреччиною (в 1809-10 головнокомандуючий Молдавською армією). У Вітчизняну війну 1812 головнокомандуючий 2-й армією; в Бородінськом битві командував лівим флангом російських військ, смертельно поранився. ХОДИНКА - трагічні події на Ходинськом полі, в північно-західній частині Москви, на початку сучасного Ленінградського проспекту, 18.5.1896 м. під час роздачі царських подарунків з нагоди коронації Миколи II. Через недбалість влади сталася тиснява. За офіційними даними, загинуло 1389 чоловік, калічене 1300.

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО

- в СРСР галузь радянського соціалістичного права, представляюча собою сукупність юридичних норм, які регулюють суспільні відносини, виникаючі в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів з метою поступового переходу від соціалізму до комунізму на основі пізнання і використання об'єктивних законів соціалізму. Адміністративно-правові норми визначають організацію, повноваження, форми і методи діяльності виконавчо-розпорядчих органів, а також регулюють суспільні відносини між громадянами і органами держави, між громадськими організаціями і органами держави і між останніми і визначають права і обов'язку громадян і громадських організацій в сфері цієї діяльності.
Виконавчо-розпорядча діяльність - це організація практичного здійснення і саме здійснення функцій держави (див.) на основі і на виконання законів в межах прав, наданих гос. органам.
З перших днів Великої Жовтневої соціалістичної революції виконавчо-розпорядчі органи нашої держави в руках робочого класу і під керівництвом Комуністичної партії стали найбільшою перетворюючою силою в боротьбі за ліквідацію старого, відживаючого свій вік оазису з його старою надбудовою. Вони стали найбільшою силою, активно сприяючою своєму соціалістичному базису оформитися і зміцнитися.
Діяльність виконавчих і розпорядливих органів Радянської держави підлегла вимогам основного економічного закону соціалізму і інших об'єктивних законів.
Головним у виконавчо-розпорядчій діяльності є в наст, час господарсько-організаторська і культурно-виховна робота в інтересах виконання історичних задач побудови комуністичного суспільства в нашій країні. Виконавчо-розпорядча діяльність заснована на соціалістичному демократизмі. Сила і переваги її полягають в нерозривному зв'язку гос. органів з трудящою масою, в інтересах яких здійснюється діяльність усього радянського гос. апарату, в повсякденному керівництві діяльністю гос. органів з боку Комуністичної партії Радянського Союзу. Виконавчо-розпорядча діяльність радянських гос. органів здійснюється на основі соціалістичної законності, направленій на охорону, розвиток і зміцнення політичної і економічної основ соціалістичної держави, на зростання політичної і трудової активності радянських громадян. Для виконавчо-розпорядчої діяльності в Радянській державі специфічним є те, що вона організує всю соціалістичну систему суспільних відносин аж до основи цієї системи - економіки.
У соціалістичній державі виконавчо-розпорядча діяльність характеризується активною, творчою роллю радянських гос. органів, діючих гл. обр. методом переконання. На основі і на виконання законів вони організують активну оборону СРСР, зміцнюють його потужність і незалежність, ведуть на основі гос. монополії зовнішню торгівлю, охороняють гос. безпека, розвивають соціалістичну власність, організують задоволення соціально-культурних потреб радянських громадян, охороняють життя, здоров'я, права і законні інтереси громадян, вживають заходів до неухильного підвищення їх матеріального добробуту. Забезпечення максимального задоволення постійно зростаючих матеріальних і культурних потреб всього суспільства шляхом безперервного зростання і вдосконалення соціалістичного виробництва на базі вищої техніки є основним економічним законом соціалізму, а благо радянської людини, процвітання радянського народу - вищим законом нашої партії.
Радянські гос. органи складають народногосподарські плани, які повністю відображали б вимоги економічного закону планомірного, пропорційного розвитку народного господарства нашої країни, організують їх виконання, забезпечують дотримання громадянами і всіма організаціями зобов'язань перед державою і створюють всі умови для найбільш повного розквіту особистості. Здійснюючи політику Комуністичної партії, радянських гос. органи виховують у радянських громадян повагу до прав всіх інших народів, вчать відноситися до спільної справи, як до свого кревного, суворо виконувати закони і безумовно дотримувати державну і суспільну дисципліну.
У процесі своєї діяльності гос. органи і посадові особи, убрані виконавчо-розпорядчими повноваженнями, виступають як носії гос. власті, що додає обов'язковий характер їх вимогам. Здійснення цих вимог досягається передусім методами організації, переконання, показу прикладом, заохочення позитивного досвіду.
Форми виконавчо-розпорядчої діяльності, здійснюваної на основі ленинско-сталинских принципів гос. управління, різноманітні: підбір і розставляння кадрів, планування, облік, контроль, інспектування, нагляд і т. д. Вказані форми виконавчо-розпорядчої діяльності мають місце у всіх сферах суспільного життя. У виконавчо-розпорядчій діяльності органи держави діють від імені держави і в інтересах останнього.
Адміністративно-правові норми визначають порядок освіти і ліквідації органів управління, принципи їх внутрішньої структури, компетенцію, повноваження і відповідальність, правове положення працівників апарату, форми і методи управління в різних галузях суспільного життя. Норми ці встановлюються або вищими органами влади, або інакшими повноважними на те органами (Рада Міністрів СРСР, Ради Міністрів союзних я автономних республік, міністри, місцеві Ради, виконкоми місцевих Рад і інш.).
Серед адміністративно-правових норм значне місце займають норми з відносно-певною санкцією, оскільки гос. органам надане право у встановлених законом межах самим визначати санкції по конкретних справах, враховуючи всі обставини, при яких мало місце порушення норми.
К А. п. відносяться норми, на основі яких організується майнова база хоз. органів і їх хоз. діяльність (нормування відпускних цін, розв'язання питання про передачу будівель і споруд в підкорення інших органів, встановлення норм обов'язкового постачання і інш.). К А. п. відносяться також норми, що визначають повноваження гос. органів в області організації і охорони труда; цілком до А. п. відноситься правове регулювання гос. служби (підбір і призначення на посаду, посадові права і обов'язки, проходження служби, чини, ранги і звання, службова відповідальність). У А. п. включаються також норми, які визначають повноваження гос. органів в області колгоспного будівництва, землекористування, фінансів і податків.
Відповідно до природи і характеру соціалістичної держави і права система радянського А. п. включає:
I. Общую частина, яка об'єднує норми: 1) визначальні основні принципи радянського управління (соціалістична законність, участь маси в гос. управлінні, рівноправність національностей. 2. С. демократичний централізм і соціалістичне планування). Питання організації і принципи діяльності органів радянського гос. управління розглядаються виходячи з основного політичного принципу в радянському гос. управлінні - керівної і направляючої ролі Комуністичної партії Радянського Союзу; 2) що визначають правове положення органів, що здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність; 3) регламентуючі радянську гос. службу; 4) визначальні повноваження органів на видання актів гос. управління; 5) визначальні види заохочення, адміністративного примушення, а також умови їх застосування і 6) визначальні форми і способи забезпечення законності в гос. управлінні.
II. Особливу частину, яка об'єднує норми, що визначають: 1) управління в області оборони країни, а також зовнішніх стосунків і юстиції; 2) управління в області охорони гос. безпеки і громадського порядку; 3) управління народним господарством і 4) управління в області соціально-культурного будівництва.
У повну протилежність радянському А. п. в буржуазних державах А. п. являє собою систему адміністративних заходів, регулюючих відносини між наказуючими органами і громадянами, що підкоряються цим наказам, тобто систему чисто поліцейських функцій буржуазної держави. У сучасних буржуазних державах, де "... права особистості признаються тепер тільки за тими, у яких є капітал, а всі інші громадяни вважаються сирим людським матеріалом, придатним лише для експлуатації", де принцип рівноправності людей і націй замінений принципом "повноправності експлуататорської меншини і безправ'я визискуваної більшості громадян" (Сталін І. В., Мова на XIX з'їзді партії, 1952, стор. 11 -12), А. п. служить засобом організації економічної і політичної експансії, наступу на життєвий рівень народної маси, на демократичні права і свободи трудящих (переслідування прогресивних діячів, антикомуністичні акти, закон Тафта - Хартлі, закон Мак-карена, режим дискримінації по ознаках політичних переконань, раси, віросповідання і інш.). Основним методом діяльності органів гос. управління буржуазних країн є придушення, насилля і пригноблення трудящих, тобто більшості членів суспільства, з метою яащдти інтересів буржуазії. Діяльність цих органів направлена на те, щоб роздувати расові націоналістичні забобони, сіяти ворожнечу між народами, готуватися до нових імперіалістичних воєн.

Джерело: determiner.ru

© 2014-2022  prawo.in.ua