На головну сторінку   Виконання робіт на замовлення  

КОНТРИБУЦІЯ - (лати. contributio) - примусові платежі або майнові вилучення з переможеної у війні держави після закінчення війни. У основу К. встановлене "право переможця", незалежно від того, справедливу або несправедливу війну вела держава, що перемогла. Розмір, умови і форми виплати К. визначалися виключно по розсуду переможця. К. виникла як засіб, за допомогою якого населення переможеного міста або країни відкуповувалося від розграбування. З метою обмежити нестримний грабунок населення були розроблені ст. 47-51 Гаагської конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 р., які обмежили. Позовна давність - термін для захисту права по позову особи, право якого порушене. Відповідно до гк рф загальний термін і. Д. Устанавліваєтся в три роки. Для окремих видів вимог законом можуть встановлюватися спеціальні терміни і. Д., скорочені або більш тривалі в порівнянні із загальним терміном. Терміни і. Д. І порядок їх обчислення не можуть бути змінені угодою сторін. Кабінет міністрів - ця назва уряду в деяких республіках, вхідних до складу Російської Федерації (наприклад, в Республіці Татарстан і Чуваській Республіці). Трейхандер дер арбайт - (Treuhander der Arbeit - "Державні опікуни з питань зайнятості"), нацистські посадові особи, що замінили робочі профспілки і організації службовців при висновку трудових угод. Встановлені законом від 19 травня 1933. Нараховувалося 13 "опікунів" відповідно 13-ти економічним районам Третього рейха. Призначалися центральною владою і несли перед ними відповідальність. Введення інституту "опікунів" на практиці означало повне підкорення робітників і службовців націонал-соціалістичної ідеології. БИБИКОВ Олександр Ілліч - (1729-74), державний і військовий діяч, генерал-аншеф (1771). Висунувся в Семирічній війні 1756-63. Голова Укладеної комісії 1767.У 1771-73 командував російськими військами в Мові Посполітой. Керував (1773 - початок 1774) військовими діями проти армії Е. І. Пугачева.

ПОНОВЛЕННЯ КАРНИХ СПРАВ ПО ОБСТАВИНАХ, що ЗНОВУ ВІДКРИЛИСЯ

- виняткова стадія карного процесу, в якій проводиться перевірка законності і обгрунтованість вироків, визначень і постанов судів, що набрали законної чинності, в зв'язку з виявленням нових, невідомих при розслідуванні і розгляді справи обставин, що встановлює незаконність і необгрунтованість даного рішення.
Суди, що поновлюють справи по обставинах, що знову відкрилися, сприяють забезпеченню законності і обгрунтованості вироків, усуненню допущених у справі помилок, охороні прав і законних інтересів громадян.
Основами для поновлення карних справ є: а) встановлені вироком, що вступив в законну силу судна явна помилковість свідчень свідків, висновки експертів, підробленість речових доказів, протоколів слідчих і судових дій і інакших документів, явна помилковість перекладу, що призвели за собою постанову необгрунтованого або незаконного вироку; б) встановлені вироком, що вступив в законну силу судна злочинні зловживання суддів, допущені ними при розгляді даної справи; у) встановлені вироком, що вступив в законну силу судна злочинні зловживання осіб, що проводили розслідування у справі, що призвели постанову не обгрунтованого і незаконного вироку або визначення про припинення справи; г) інакші обставини, не бувші відомими суду при постанові вироку або винесенні визначення, які самі по собі або разом з обставинами, раніше встановленими, доводять невинність обвинуваченого або здійснення ним менше за тяжкий або більш тяжкий злочин, ніж те, за яке він осуджений, а одинаково доводять винність виправданого або особи, відносно якого справа була припинена (ст. 384 УПК).
До обставин, що знову відкрилися відносяться також явно помилкові свідчення потерпілого.
Для обставин, перерахованих в пп. "а"-"в", характерне те, що вони повинні бути встановлені вироком суду, що вступив в законну силу, а також (крім злочинного зловживання суддів) те, що при цьому мало місце постанову незаконного або необгрунтованого вироку. Що стосується злочинного зловживання суддів, допущеного при розгляді справи, то воно спричиняє його поновлення незалежно від впливу на постанову вироку, оскільки подібний факт сам по собі ставить під сумнів його правосудность.
Закон не перелічує інакших обставин (п. "г"). Вони характеризуються тим, що були невідомі суду в момент виробництва у справі і самі по собі або в сукупності з іншими обставинами, відомими у справі, дозволяють зробити інакший висновок про винність обвинуваченого або про міру суспільної небезпеки злочину.
До таких обставин судова практика відносить самі різні факти, що характеризують обвинувачення, особистість обвинуваченого, осіб, що свідчать про знаходження в живих, що вважався убитим, про обмову обвинуваченим іншої особи, прийняття на себе провини іншої особи, алібі обвинуваченого, здійсненні ним більш тяжкого злочину, смерті потерпілого від тяжких тілесних пошкоджень після вступу вироку в законну силу.
До інакших обставин, манливих поновлення справи, потрібно віднести і помилковість висновку судово-медичного експерта (про характер тілесних пошкоджень, про психічний стан обвинуваченого).
Для поновлення карної справи законом встановлені спеціальні терміни (ст. 385 УПК). Вдень відкриття нових обставин, передбачених пп. "а"- "в", є день вступу звинувачувального вироку, що встановлює ці обставини, в законну силу; обставин, передбачених п. "г", - день складання прокурором висновку за результатами проведеного розслідування. Перегляд звинувачувального вироку на користь осудженого термінами не обмежений. Смерть осудженого не перешкоджає поновленню справи з метою його реабілітації.
Виробництво по обставинах, що знову відкрилися проходить декілька етапів: збудження виробництва і встановлення обставин; прийняття прокурором рішення за результатами встановлення обставин і про подальший напрям справи; вирішення судом питання про поновлення справи по обставинах, що знову відкрилися. Мотивами до поновлення справ можуть бути заяви громадян, повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, які подаються прокурору, повноважному в межах своєї компетенції збудити виробництво (ст. 386 УПК).
Порядок встановлення обставин, що знову відкрилися визначається їх характером.
Якщо обставини перераховані в пп. "а"-"в", не встановлені вироком суду, поновленню справи По цих основах повинно передувати звичайне виробництво відносно осіб, що допустили фальсифікацію доказів або злочинні зловживання при розслідуванні або розгляді справи, який (виробництво) закінчується постановою і вступом в законну силу звинувачувального вироку. Якщо до прокурора поступає справа зі звинувачувальним вироком, що вступив в законну силу, що встановлює ці обставини, він направляє справу зі своїм висновком в суд для розв'язання питання про його поновлення по обставинах, що знову відкрилися.
При надходженні до прокурора відомостей про інакші обставини, передбачені п. "г", а також у разах неможливості постанови звинувачувального вироку по обставинах, названих в пп. "а"-"у", внаслідок витікання термінів давності, видання акту амністії або в зв'язку з помилуванням окремих осіб і смертю обвинуваченого розслідування ведеться за правилами ст. 386 УПК. Прокурор в межах своєї компетенції виносить постанову про збудження виробництва і розсліджувати обставини, що знову відкрилися або дає про це доручення слідчому. Розслідування здійснюється за правилами УПК з виробництвом необхідних слідчих дій.
Якщо прокурор не убачає основ для збудження виробництва, він відмовляє в цьому своєю вмотивованою постановою, яка повідомляється зацікавленим особам (вони мають право його оскаржити вищестоящому прокурору).
Якщо внаслідок розслідування будуть встановлені основи для поновлення справи, прокурор складає висновок і направляє справу з всіма матеріалами і своїм висновком в суд через відповідного вищестоящого прокурора.
Поновлення карних справ здійснюється: а) відносно вироків, визначень і постанов районних судів - президією відповідного вищестоящого суду; б) відносно вироків, визначень і постанов судів суб'єктів РФ - Судовою колегією по карних справах ВР РФ; у) відносно вироків, визначень, винесених в першій інстанції, і постанов ВР РФ - Президією ВР РФ.
Попередній розгляд справи в касаційному порядку або в порядку нагляду не є перешкодою для розгляду справи по обставинах, що знову відкрилися в тій же судовій інстанції, оскільки в останньому випадку судді виходять з нових обставин і тому не пов'язані вже чим склався у них думкою у справі.
Поновлення справ виготовляється В судовому засіданні за правилами, встановленими ст. 377 УПК для розгляду справ в порядку нагляду (ст. 388 УПК).
По підсумках розгляду висновку прокурора приймаються наступні рішення: а) про скасування вироку; визначення, постанови і передачі справи для виробництва нового розслідування або нового судового розгляду; б) про скасування вироку, визначення, постанови суду і про припинення справи; в) про відхилення висновку прокурора (ст. 389 УПК).
Попереднє розслідування або судовий розгляд після поновлення справи в зв'язку з скасуванням вироку по обставинах, що знову відкрилися, а також оскарження знову винесеного вироку проводиться на загальних основах(ст. 390 УПК).
Чистякова B.C.

Джерело: determiner.ru

© 2006-2019  prawo.in.ua