На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

ДОСВІДЧЕНА ОСОБА - особа, що володіє спеціальними пізнаннями, до - рої може виконувати в судочинстві функції фахівця або експерта. Про досвідчених осіб писав Гросс, термін "досвідчені люди" фігурував в Російському статуті карного судочинства 1864 (лікарі, фармацевти, професори, вчителя, техніки, художники, ремісники, скарбники идр. особи, що мають досвід в якій - або області). Чинне законодавство термін "С.л." не використовує. Консультаційна діяльність С.л. - непроцесуальна форма використання спеціальних пізнань в судочинстві: консультування органу розслідування при прийнятті того або інакшого. неТАРИФНІ ОБМЕЖЕННЯ - прямі об'ємні обмеження на ввезення і вивіз певних товарів в країну або їх вивіз з країни: сукупність економічних і адміністративних заходів, що виходять за межі митно-тарифних обмежень, направлених на регулювання зовнішньої торгівлі. Н.о. називаються т.ж. нетарифними бар'єрами. Див. т.ж. НеТАРИФНІ ЗАХОДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.  Гіпотеза кримінально-правової норми - умова застосування норми у вигляді вказівка на основи карної відповідальності (ст. 8 УК РФ). Кароліна Ансбахська - Кароліна Ансбахська (Caroline of Ansbach) (1683 - 1737), герм, принцеса, в 1705 р. вийшла заміж за англ, короля Георга II. Високоосвічена, що володіє здоровим розумом, вона була майстерним політиком і використала свій вплив у благо Уолпола. Користувалася популярністю в країні і в періоди відсутності короля, що виїжджала в Ганновер, чотири рази призначалася "хранительницей держави". Завдяки їй в лондонському Гайд-парку була виділена терр. пл. 121 га для створення парку Кенсингтон-Гарденз. "МОЛОДА ГВАРДІЯ" - підпільна комсомольська організація в Краснодоне 8 роки Великої Вітчизняної війни (1942 р.), об'єднувала біля 100 чоловік. Керівники: І. Туркеніч, О. Кошевой, У. Громова, І. Земнухов, С. Тюленін, Л. Шевцова. Більшість учасників страчені фашистами.

ГРОМАДЯНСТВО

- приналежність фізичної особи до певної держави, яка виражається в постійному поширенні на нього суверенної влади цієї держави як на території останнього, так і поза нею і з якої витікає сукупність прав, і обов'язків даної особи. Г. в капіталістичних державах є фікцією для більшості населення. Витікаючі з нього права фактично належать вузькій експлуататорській верхівці, а на трудящих лягають гл. обр. одні обов'язки.
У умовах панування буржуазії, особливо в період імперіалізму, коли буржуазія викинула за борт знамено буржуазно-демократичних свобод, трудяща маса майже повністю позбавлена прав, витікаючих з Г. В ще більш безправному положенні в зв'язку з наявністю національного гньоту і дискримінації в буржуазних державах знаходяться трудящі, не належні до пануючої нації. Так, напр., в США негри, що формально вважаються американськими громадянами, фактично позбавлені не тільки політичних, але і цивільних прав: вони не тільки усуваються від участі у виборах органів гос. власті і не можуть займати адміністративні пости в гос. апараті, але не можуть відвідувати багато які суспільні місця, користуватися багатьма комунальними установами, отримувати за свій труд таку ж заробітну плату, як і білі, і т. д. Аналогічно положення пригноблених націй і в інших буржуазних державах. Більш того буржуазні держави, що володіють колоніями, навіть формально встановлюють різні найменування і різко різний об'єм прав для жителів метрополій - "громадян" держави і жителів колоній - "підданих" держави; останні, як, напр., жителі американських, англійських, бельгійських і інших колоній, формально позбавлені виборчих і багатьох інших прав, які належать "громадянам", тобто жителям метрополії.
Повну протилежність фіктивному Г. в буржуазних державах представляє Г. в Радянському Союзі. Советськоє Г. є приналежність людей до соціалістичної держави, до дружної сім'ї соціалістичних націй, що забезпечує рівне для всіх право на саме активну участь в суспільно-політичному, господарському і культурному житті країни. Советськоє Г. означає: наявність у кожного громадянина найбільших в світі демократичних прав і свобод, що реально гарантуються і державним суспільним устрій СРСР, і обов'язків по відношенню до соціалістичної Батьківщини, відповідних високим і благородним принципам соціалістичної моралі; повна рівноправність всіх громадян, при якій їх положення в суспільстві визначає не майнове положення, не національне походження, не підлогу, не службове положення, а особисті здібності і особистий труд кожного громадянина; морально-політична єдність громадян, зумовлена морально-політичною єдністю радянського соціалістичного суспільства, що складається з дружніх між собою робочого класу, колгоспного селянства і трудової інтелігенції, з дружніх і рівноправних соціалістичних націй і народів.
Вопроси Г. регламентуються в законодавстві і в міжнародних договорах. Основними способами придбання Г. є: надання Г. внаслідок народження і в порядку натуралізації (т. е. по клопотанню даної особи і подальшому спеціальному акту гос. власті). У першому випадку в законодавстві буржуазних держав застосовуються два критерії: принцип крові, тобто надання Г. особам, що народилися від громадян даної держави, незалежне від місця народження, і принцип грунту, тобто надання Г. особам, що народилися на території держави, незалежне від Г. їх батьків. Переважно обидва критерії поєднуються один з одним. Так, напр., по законодавству США і Англії громадянами цих країн признаються діти їх громадян, що народилися не тільки всередині країни, але і за межею, і діти іноземців, що народилися на їх території. Відносно натуралізації законодавство буржуазних держав встановлює громіздку і складну процедуру і ряд соромливих вимог, направлених своїм вістрям проти трудящих і прогресивних демократичних діячів і дискримінуючих представників певних націй. Так, напр., в США попередніми умовами натуралізації є достатнє знання англійської мови, заява, що дане обличчя не є ворогом існуючого ладу, атеїстом і т. п. і, як правило, не допускається натуралізація облич "жовтої раси". Способами придбання Г. є також надання Г. законом при настанні певних обставин (напр., при виході іноземки заміж за громадянина даної держави) або по заяві особи, згідно із законом що має право на вступ в Г., оптація (див.), обмін населенням і пр. У законодавчому порядку регламентується і втрата Г.: вихід з Г. по клопотанню даної особи, зокрема, при натуралізації в іншій державі, і позбавлення Г. внаслідок адміністративного акту або судового вироку; останні дві міри буржуазні держави застосовують переважно проти прогресивних і демократичних діячів.
Буржуазні держави виходять в питаннях об Г. з інтересів зміцнення панування буржуазії всередині країни, з інтересів зовнішньої експансії і регламентують ці питання в своєму законодавстві по-різному, що робить неминучими зіткнення, або колізії, різних законодавств про Г. Еті колізію породжують на практиці випадки двійчастого або множинного Г. і випадки без громадянства (див. Особа без громадянства). Спроби дозволу таких колізій шляхом висновку міжнародних угод (напр., Гаагська конференція по кодифікації міжнародного права 1930 р.) не привели до скільки-небудь реальних результатів внаслідок протиріч інтересів різних держав. Найбільш агресивні буржуазні держави відкрито заохочують двійчасте громадянство (напр., Німеччина легалізувала його по законах 1913 і 1935 рр., Японії - згідно із законом 1899 р. в редакції 1924 р.) з метою сприяння підривної діяльності своєї шпигунсько-диверсійної агентури в інших державах.
У порядку міжнародних угод регламентується також правове положення іноземців (див.).
Із Г. витікає право громадянина під час перебування його за межею на захист його прав і законних інтересів з боку органів вітчизняної держави. Такий захист здійснюють консульські представництва за межею, у виняткових і найбільш важливих випадках - дипломатичне представництво або навіть міністерство іноземних справ, виступаючі від імені уряди з протестами проти порушень прав їх громадян (т. н. дипломатичний захист). Буржуазні держави дуже часто користуються інститутом захисту своїх громадян за межею, особливо - дипломатичного захисту, як приводом для тиску на більш слабу державу і втручання в його внутрішні справи. На абсолютно інакших, достовірно демократичних початках будується регламентація питань встановлення і втрати Г. в законодавстві СРСР і країн народної демократії.
Радянський Союз і країни народної демократії, що ретельно охороняє права і законні інтереси своїх громадян, при здійсненні захисту цих прав і інтересів за межею суворо дотримуються принципів суверенітету і рівноправності всіх держав, невтручання у внутрішні справи і дотримання укладених державами міжнародних договорів і угод.

Джерело: determiner.ru

© 2014-2022  prawo.in.ua