На головну сторінку   Виконання робіт на замовлення  

НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ - юридично значущі дії, що здійснюються нотаріусами і що мають на своєю меті сприяти охороні прав і законних інтересів державних і недержавних організацій, громадян і інакших осіб. Обширний перелік допустимих Н. д. даний в ст. 35. Основ законодавства про нотаріат. Це - не тільки звичні всім свідчення вірності копій документів і виписок з них, автентичності підписів на документах, але і багато що інше: посвідчення операцій, видача свідчень про право власності на частку в спільному майні чоловіків, накладення і зняття заборони відчуження майна, посвідчення факту знаходження громадянина в. Претендент - Претендентом є обличчя, що має вищу професійну освіту, прикріплену до організації або установи, які мають аспірантуру і (або) докторантуру, і що готує дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особу, що має вчений ступінь кандидата наук і що готує дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора наук. Федеральний закон від 22.08.96 N 125-ФЗ, ст. 19. ЛОРД-КАНЦЛЕР - розділ Палати Лордів (верхньої палати парламенту Великобританії), а т.ж. голова верховного суду і вищий юридичний радник уряду Великобританії. Про організацію радянської робоче-селянської міліції, 12.10.1918 м., - інструкція, затверджена спільною Постановою НКВД і НКЮ РСФСР. Юридично закріплялося створення міліції як спеціальної ланки в системі держапарату; визначила основні питання її організації і функціонування; підпорядкувала міліцію виконкомам місцевих Рад. Постмодернізм - художня і культурна ідеологія другої половини ХХ в, що затверджує принципи тотального культурного плюралізму, рівноцінності культурних феноменів, іронічної гри з всіма традиційними культурними цінностями. Симулякр стає центром культури постмодерна. що закликає до корекції ідеології модернізму.

МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО

- така, що складається в процесі освоєння людством неземного простору галузь міжнародного права, яка являє собою сукупність юридичних принципів і норм, що визначають правове положення Космосу з небесними тілами, що знаходяться в йому і призначених регулювати правовідносини, виникаючі в зв'язку з вивченням і використанням даної просторової сфери суб'єктами міжнародного права. Основні початки М.к.п. встановлені Договором про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р. По цій багатосторонній (більше за 90 держав) угоді його учасники: а) здійснюють всі види космічної діяльності відповідно до міжнародного права; б) діють на благо і в інтересах всіх країн виходячи з того, що космічний простір є надбанням всього людства; у) визнають, що Космос і заповнюючі його природні об'єкти не підлягають національному привласненню; г) враховують, що дана природна сфера відкрита для дослідження і використання всіма державами без якої-небудь дискримінації; д) усвідомлюють, що Місяць і інші небесні тіла використовуються виключно в мирних цілях; е) не допускають шкідливого забруднення Космосу, а також несприятливих змін земної середи внаслідок доставки в неї неземної речовини; ж) несуть за свою діяльність міжнародну відповідальність.
З Договору 1967 р. і інших багатосторонніх міжнародних угод витікає ряд прав держав в зв'язку із здійсненням космічної діяльності, а саме: використати будь-яке обладнання або кошти, а також військовий персонал для проведення наукових досліджень або для яких-небудь інакших мирних цілей; зберігати юрисдикцію і контроль над запущеними космічними об'єктами і їх екіпажами, а також право власності відносно космічних об'єктів незалежно від того, де такі можуть знаходитися; відвідувати (на основі взаємності і після належного повідомлення) всі станції, установки і космічні кораблі, що знаходяться на небесних тілах.
Передбачається значний перелік обов'язків, що накладаються на держави: надавати космонавтам інших держав допомогу у разі біди і вимушеної посадки за межами запускаючої держави і негайно їх повертати: негайно інформувати інші держави або Генерального секретаря ООН про встановлені космічні явища, які можуть представляти небезпеку для життя і здоров'я космонавтів; повертати державі, що запустила виявлені космічні об'єкти; на рівних основах розглядати прохання інших держав про надання їм можливості для спостереження за польотом космічних об'єктів. Державу зобов'язано занести в національний реєстр кожний запущений ним в Космос об'єкт, реєструвати його в ООН, повідомляючи Генеральному секретарю ООН свою назву, позначення або реєстраційний номер, дату запуску, параметри орбіти і т.д. М.к.п. до цього часу ще не виробило конвенційних норм, якими б визначалася чітка межа, що відділяє Космос від земного простору, від атмосфери. Тим часом необхідність в цьому вельми актуальна, оскільки з цим пов'язана проблема безпеки, а також питання про те, чи узгодиться космічна діяльність з принципами суверенітету меж, встановлених як імперативні норми (jus cogens) міжнародного права. Особливо останнє відноситься до держав, розташованих в екваторіальному поясі Землі, бо штучні супутники, що виводяться на геостационарную орбіту (36 тис. км над земною поверхнею), знаходяться над територією того або інакшого з них постійно, як би зависаючи над нею. Практика, а услід за нею і теорія міжнародного права стали виходити з того, що штучні супутники Землі, що навіть знаходяться на низько розташованих орбітах, все ж вважаються такими, що вийшли за межі повітряного простору, на який розповсюджується суверенітет держави. Верхня (зовнішній) межа атмосфери Землі, як відомо, розташована на висоті 100-110 км.; його і прийнято тепер вважати межею дії державного суверенітету, межею, що відділяє земний простір від космічного.
М.к.п. встановлює для деяких видів космічної діяльності спеціальний правовий режим: безпосереднє телевізійне віщання на конкретну іноземну державу можливе тільки на основі досягнутої з ним угоди; дослідницька діяльність відносно самої Землі із застосуванням космічних засобів - дистанційне зондування - повинна здійснюватися відповідно до міжнародного права, включаючи Статут ООН. Особливостями інституту відповідальності в М.к.п. є, по-перше, то, що їй доданий міжнародний характер, що означає, що її суб'єктами виступають держави, а не фізичні особи, незалежно від того, хто є потерпілою або винною стороною; по-друге, то, що тут відповідальність має абсолютний характер, тобто не залежить від наявності або відсутності (повинен лише бути встановлена причинний зв'язок збитку і космічної діяльності конкретної держави).

Джерело: determiner.ru

© 2006-2019  prawo.in.ua