На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

КВОТИРОВАНИЕ (експорту і імпорту) - встановлення державою на певний період кількісних або вартісних обмежень обсягу експорту і імпорту товарів (робіт, послуг) певної номенклатури в натуральному або вартісному вираженні (див. також Ліцензія). Використовується як нетарифний засіб державного регулювання експортно-імпортних операцій. У РФ розрізнюються К. для державних потреб, К. підприємств, регіонів і К. для аукціонного продажу. Статтею 36 Закону РФ "Про митний тариф" передбачене також використання (відносно окремих іноземних держав) тарифних квот, в межах вартості або кількості яких або товари, що експортуються, що імпортуються. Охоронна зона геодезичного пункту - Охоронною зоною геодезичного пункту є земельна дільниця, на якій розташований геодезичний пункт, і смуга землі шириною 1 метр, що примикає із зовнішньої сторони до межі пункту. Положення, затверджене постановою Уряду Російської Федерації від 07.10.96 N 1170, п.3. ТЕРОРИСТИЧНА ГРУПА - група осіб, що об'єдналися з метою здійснення терористичної діяльності (ФЗ "Про боротьбу з тероризмом" від 25 липня 1998 р.). УГОРСЬКИЙ ПОХІД - назва походу російських військ для придушення Угорської революції 1848-49. Початий в квітні 1849 на прохання австрійського уряду. Російська армія (командуючий генерал-фельдмаршал І. Ф. Паськевич) зайняла Галіцию і Трансильванію, вступила в Угорщину, нанесла поразки угорської армії 21 липня (2 серпня) у Дебрецена і 25 липня (6 серпня) у Германштадта. 1(13) серпня угорська армія капітулювала. У серпні - вересні 1849 російські війська повернулися на батьківщину. Потоси (POTOSI) Війна за незалежність Болівії - Місце битви в апр. 1825 між боливийцами під командуванням Болівара і исп. роялістами під командуванням Оланьети. Іспанці потерпіли повну поразку.

РАНГИ ДИПЛОМАТИЧНІ

- 1) персональні звання, що привласнюються дипломатичним представникам (див.)
Р. д. були встановлені на Венськом конгресі в 1815 р. і доповнені на Аахенськом конгресі в 1818 р. Венским регламентом і Аахенським протоколом було встановлено 4 ранги: 1) надзвичайного і повноважного посла, 2) надзвичайного посланника і повноважного міністра, 3) міністра-резидента і 4) повіреного в справах. Дипломатичні представники перших 3 рангів акредитуються главою держави при тлаве держави, а повірені в справах - міністром закордонних справ при міністрові закордонних справ. Посли розглядалися як представники глави держави, що мають на цій основі право вимагати особистого прийому у глави тієї держави, де вони акредитовані.
У XX в. основними рангами дипломатичних представників є посли і посланники. Міністрів-резидентів майже не призначають. Повірені в справах бувають постійні і тимчасові. Призначення постійних повірених в справах зустрічається досить рідко. Тимчасові повірені в справах мають місце у разі тимчасової відсутності розділу дипломатичного представництва або в період між вибуттям дипломатичного представника і призначенням нового представника. Тимчасовим повіреним в справах є наступний за розділом представництва за старшинством член дипломатичного персоналу.
Дипломатичні представники всіх рангів користуються однаковими правами; відмінність же в Р. д. має звичайно лише церемоніальне значення.
Капіталістичні держави, встановлюючи нерівноправні відносини із залежними від ник країнами, призначають туди резидентів, дипломатичних і політичних агентів, що не мають вказаних вище Р. д.
Указом Президії Верховної Поради СРСР від 9 травня 1941 р. для представників Радянського Союзу за межею встановлені загальноприйняті в міжнародних дипломатичних відносинах ранги: 1) Надзвичайного і Повноважного посла; 2) Надзвичайного і Повноважного Посланника; 3) Повіреного в Справах.
У протилежність капіталістичним країнам СРСР не знає інституту резидентів, політичних і дипломатичних агентів, оскільки Радянський Союз не має залежних від себе країн і відкидає всякі нерівноправні відносини з іншими державами.
2) Звання, що привласнюються працівникам відомства закордонних справ і співробітникам посольств і місій.
Одноманітності в цих Р. д. в різних країнах не спостерігається.
Указом Президії Верховної Поради СРСР від 28 травня 1943 р. встановлені наступні ранги для дипломатичних працівників МЗС СРСР і посольств і місій СРСР за межею: надзвичайного і повноважного посла, надзвичайного і повноважного посланника 1-го і 2-го класу., радника 1-го і 2-го класу, першого секретаря 1-го і 2-го класу, другого секретаря 1-го і 2-го класу, третього секретаря і аташе. Ранги посла і посланника привласнюються Указом Президії Верховної Поради СРСР, інші - наказами міністра закордонних справ.

Джерело: determiner.ru

© 2014-2022  prawo.in.ua