На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Переробка для внутрішнього споживання - митний режим, при якому увезені товари використовуються на митній території Російській Федерації протягом встановленого терміну (терміну переробки товарів) для цілей проведення операцій по переробці товарів з повним умовним звільненням від сплати митних зборів з подальшим випуском продуктів переробки для вільного поводження з сплатою митних зборів по ставках, вживаних до продуктів переробки (ст. 187 ТК РФ). БІРЖОВЕ ЗВЕДЕННЯ - 1) документ, в якому повідомляються дані про операції по зареєстрованих цінних паперах на фондовій біржі; 2) стрічка тикера, на якій видаються повідомлення про операції, зареєстровані на біржі. Антанта Балтійська - Антанта Балтійська (Baltic Entente) (1934), оборонний союз, укладений Естонією, Латвією і Литвою. Невдовзі після 1-й світової війни країни що відділилися від Російської імперії Польща, Фінляндія, Естонія, Латвія і Литва почали вести переговори про союз, к-рі в 1923 р. закінчилися невдачею. Латвії і Естонії, однак, вдалося підписати угоду, до до-рому в 1934 р. приєдналася Литва. Союз сприяв розвитку економ, і культурних зв'язків між цими гос-вами, але в області забезпечення безпеки нічого не зміг протипоставити советско-герм. пакту об ненапади 1939 р., що прирікав всі три гос-ва на приєднання до. КАРТЕЧ - вигляд артилерійських снарядів для поразки живої сили противника на близьких відстанях. У XIV - XVI вв. виготовлялася з дрібних каменів і шматків заліза. У XVII - XIX вв. - снаряд зі сферичними чавунними або свинцевими кулями в металевому корпусі або картонній упаковці. Крім того, так називають велику, діаметром понад 5 мм дріб для мисливських рушниць. ЗАОЦКИЕ МІСТА - назва російських міст у верхів'ях Оки і басейні рік Угра і Жіздра в XVI - XVII вв., територія колишніх Верховських князівств. Оборонні пункти проти кримських феодалів.

Дослідження експресії людини в спілкуванні: соціально-психологічна концепція В. А. Лабунської

Дане науч. напрям соціальної психології О. почав розроблятися з 1970-х рр. в рамках школи А. А. Бодальова. Перші роботи торкалися проблеми умов і чинників успішного пізнання виразних компонентів станів людини. До кінця 1980-х рр. було окреслене предметне поле нової галузі психол. науки психології невербального . Методологією досліджень є інтеграція ідей психології соціального пізнання, соціальний конструкционизма, семиологии і особово-динамич., структурно-функц. підходів до невербальному вираження, експресивної поведінки особистості. У процесі розвитку напряму було запропоноване трактування взаємозв'язків між внутр. миром особистості і його внеш. вираженням за допомогою експресивних коштів. Принциповою є позиція про специфічність "експресивних кодів", про нерозривність процесів кодування і інтерпретацію експресивної поведінки. У рамках напряму невербальное вираження особистості трактується як внеш. невербальний образ Я особистості, репрезентирующий і стійкі і ситуативні характеристики, що неусвідомлюються нею, що усвідомлюються, міра вияву к-рих завжди опосередкована множинністю соціальних контекстів. У цей час визначене феноменологічне поле психології експресивної поведінки. Розроблений теорет. конструкт "внеш. Я особистості"; знайдені осн. параметри експресії як специфічного коду; обгрунтовані підходи до навчання інтерпретації експресивної поведінки в Про.; створені оригінальні програми розвитку особистості як суб'єкта невербального О., розроблені методи діагностики експресії людини і особливостей її інтерпретації. На основі досліджень Е. Д. Бреус, В. Д. Воронцова, Е. В. Белугиной, Т. А. Шкурко, Г. В. Серікова і інш. сформульовані теоретико-методологічні принципи вивчення експресивної поведінки особистості; створена структурно-функц. модель невербального Про.; виявлені осн. характеристики інтерпретації невербального експресивної поведінки особистості; розроблені теоретикоемпирические підходи до розв'язання проблеми конструювання і перетворення внеш. вигляду особистості на разл. етапах життєвого шляху; запропонована теорет. схема аналізу ряду соціально-психол. властивостей особистості і їх презентацій в межличностном Про.; на основі особово-ситуативного підходу уточнені осн. положення концепції утрудненого О. і виявлені культурно-психол. детермінанти формування уявлень про важкого партнера О., описані паттерни невербального поведінки суб'єктів утрудненого і неутрудненого О. В теперішній час в рамках напряму "Соціально-психол. дослідження експресії людини і Про." здійснюється розробка слід. тим: невербальная репрезентація гендерно-стратификационних характеристик особистості, невербальная интеракция і відносини, вплив внеш. вигляду на оцінку ефективності професійної діяльності, експресивні компоненти утрудненого О., гендерні і особові детермінанти інтерпретації внеш. атрибутів особистості, відношення до внеш. вигляду в контексті буття людини, кодування і інтерпретація експресії в О., невербальні паттерни поведінки діючих політиків і відношення до них електорату, міжкультурні відмінності в распознании експресії, внеш. вигляд в конструюванні уявлень "свій-чужий", "друг-ворог". Літ.: Лабунская В. А. Експрессия людини: спілкування і межличностное пізнання. 1999; Вона ж. І компоненти, що неусвідомлюються невербального вираження особистості, що Усвідомлюються: проблема кодування і інтерпретації. Самара, 2007; Вона ж. Психологія невербального вираження особистості. Ростов-н/Д, 2008; Лабунская В. А., Наровської Я. Б. Тіпи перетворення зовнішнього вигляду як відображення спрямованості преобразовательной активності суб'єкта в соціальному спілкуванні // Мир психології. 2006. № 4; Емоційні і пізнавальні характеристики спілкування. Ростов-н/Д, 1990. В. А. Лабунська

Джерело: vocabulary.ru

© 2014-2022  prawo.in.ua